Батькам

«Seño» (від «señorita») — так у садочку та молодших класах іноді звертаються до вчительки. У застосунку вчителя звуть «profe» — так кажуть у школі.

«Profe» — розмовне «вчитель / вчителька» (від «profesor/a»). Так діти звертаються до вчителя.

«Cole» — розмовне «школа» (від «colegio»): «ir al cole» — «іти до школи».

«Vale» — «гаразд, добре, домовились». Одне з найчастіших слів в Іспанії.

«Venga» — «давай, ну ж, поспішай»; в іншому місці може означати «гаразд».

«Oye» — «слухай»: так привертають увагу перед питанням чи проханням.

«Cariño» — «люба / любий, сонечко»: лагідне звертання дорослого до дитини.

«¡Jo!» — вигук досади: «ех!», «ну ось!».

«¡Puaj!» — «фу!», коли щось не подобається на смак чи запах.

«¡Uf!» — «уф!»: втома, спека або полегшення.

«¡Hala!» — «ого!» або «ну давай!»: здивування чи підбадьорення.

«¡Qué guay!» — «як класно! круто!» (розмовне).

«Boli» — «ручка» (від «bolígrafo»).

«Bocadillo» — бутерброд із багета: типовий перекус в іспанській школі.

«Plástica» — урок малювання й ліплення (повна назва «educación plástica»).

«Tripa» — розмовне «живіт» (животик).

«Chicos» — «хлопці / діти»: так вчитель звертається до класу.

«¿Se puede?» — чемне питання «можна зайти?»: його ставлять, постукавши у двері.

«¡Un, dos, tres, por Mía!» — слова з гри в хованки: так оголошують, що знайшли Мію (як «раз, два, три — я знайшов!»).

Іспанські «z» і «c» перед e/i вимовляються як англійське «th» у слові think — кінчик язика між зубами (в Іспанії). У транскрипції застосунку для простоти записано «с».

«Ll» в Іспанії звучить як м’яке «й» (іноді трохи сильніше, майже «дь»). Тому в транскрипції «ll» записано як «й».

Літери «b» і «v» в іспанській читаються однаково — як «б». Тому в транскрипції застосунку «v» теж записано літерою «б» (наприклад, verde — «бе́рде»).

«Perdón» означає «вибачте» — це слово звучить смішно, але в іспанській воно цілком нормальне й ввічливе.